ѕроф≥льне навчанн¤

”чн¤м

Ѕатькам

–озклад урок≥в

“об≥, учень старшоњ школи!

 ћожна вид≥лити в≥с≥м основних умов, ¤к≥ й забезпечують виб≥р т≥Їњ чи ≥ншоњ профес≥њ.

ѕо-перше, це позиц≥¤ член≥в с≥м'њ. Ѕезумовно, батьки беруть активну участь у вир≥шенн≥ питанн¤ про майбутнЇ своЇњ дитини. ЅуваЇ, що думка про майбутню профес≥ю в юнака й д≥вчини не зб≥гаЇтьс¤ з думкою батьк≥в. ” цьому випадку необх≥дний конструктивний д≥алог, у ход≥ ¤кого будуть вислухан≥ докази обох стор≥н ≥ знайдений компром≥сний вар≥ант.

ѕо-друге, це позиц≥¤ однол≥тк≥в. „асто дружн≥ зв'¤зки можуть дуже вплинути на виб≥р профес≥њ. ќднак сл≥д пам'¤тати, що виб≥р профес≥њ Ђза компан≥юї вже найближчим часом навчанн¤ може обернутис¤ по≠чутт¤м незадоволеност≥ та розчаруванн¤.

ѕо-третЇ, позиц≥¤ вчител≥в, класного кер≥вника. —постер≥гаючи за повед≥нкою, навчальною активн≥стю учн¤, досв≥дчений педагог ставить свого роду д≥агнози щодо ≥нтерес≥в, схильностей, характеру, зд≥бностей, п≥дготовленост≥ учн≥в.

ѕо-четверте, особист≥ профес≥йн≥ плани. ѕрофес≥йний план Ч це у¤вленн¤, образ, тому багато особливостей план≥в ≥ ходу њхньоњ по≠будови залежать в≥д складу розуму та характеру, досв≥ду людини.

 ѕо-п'¤те, зд≥бност≥. —л≥д зазначити, що спец≥альн≥ зд≥бност≥ визначають можливост≥ людини дл¤ усп≥шного виконанн¤ певного виду профес≥йних функц≥й. –озвиток спец≥альних зд≥бностей спираЇтьс¤ на в≥дпов≥дн≥ задатки, ¤к≥ ¤вл¤ють собою певн≥ вроджен≥ анатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ особливост≥ нервовоњ системи. ” психолог≥њ розр≥зн¤ють к≥лька р≥вн≥в розвитку спец≥альних зд≥бностей.

ѕо-шосте, р≥вень домагань на сусп≥льне визнанн¤. ÷е ст≥йке, властиве певн≥й людин≥ у¤вленн¤ про те, ¤кого м≥сц¤ серед людей заслуговуЇ сама людина, називають р≥внем домагань. ¬ибираючи профес≥ю, важливо по≠дбати про реал≥стичн≥сть своњх домагань на перший щабель профес≥йноњ п≥дготовки.

ѕо-сьоме, про≥нформован≥сть. ѕрипускаЇ знанн¤ особливостей об≠раноњ профес≥њ.

ѕо-восьме, схильност≥. ≤нтереси можуть переходити у схильност≥ Ч прагненн¤ займатис¤ певною д≥¤льн≥стю, бажанн¤ до ц≥Їњ д≥¤льност≥. —правжн¤ схильн≥сть звичайно сполучаЇ у соб≥ ст≥йкий ≥нтерес до тих чи ≥нших ¤вищ д≥йсност≥ та ст≥йке прагненн¤ самому д≥¤ти в цьому напр¤мку.

’очетьс¤ звернути “вою увагу на виб≥р майбутньоњ профес≥њ.  им бути? Ќапевно, кожен  вже ставив це питанн¤ перед собою. ј доросл≥ задавали його “об≥ ще в дитинств≥. ≤ тод≥  “и не задумуючись в≥дпов≥дав Ц космонавтом, м≥л≥ц≥онером, л≥карем ≥ т.п. ј зараз ¤к≥ “воњ плани? —ьогодн≥ нараховуЇтьс¤ близько 40 тис. профес≥й, приблизно 500 з них щор≥чно щезають ≥  ст≥льки ж зТ¤вл¤ютьс¤ знову.  ожен з випускник≥в брав участь у компТютерному д≥агностуванн≥ ≥ визначив св≥й ≥ндив≥дуальний профес≥йний проф≥ль. ’очетьс¤ лише нагадати “об≥, ¤к≥ профес≥њ в≥днос¤тьс¤ до твого особистого ор≥Їнтуванн¤.

ЂЋюдина-людинаї ¬едучий предмет прац≥ Ц люди, групи, колективи. ¬читель, л≥кар, психолог, продавець, пров≥дник, екскурсовод, юрист, кер≥вник оркестру, тощо.

ЂЋюдина-природаї ¬едучий предмет прац≥ Ц рослини, тварини, м≥кроорган≥зми. јгроном, фермер, ветеринар, м≥кроб≥олог, рибалка,  тощо.

ЂЋюдина - техн≥каї ¬едучий предмет прац≥ Ц техн≥чн≥ системи, обТЇкти, матер≥али, види енерг≥њ. ѕовар, ≥нженер, машин≥ст, стол¤р, тесл¤, арх≥тектор, електрик, ≥нженер-ф≥зик, монтажник, тощо.

ЂЋюдина-знакї ¬едучий предмет прац≥ Ц умовн≥ знаки, цифри, коди, штучн≥ мови.  оректор, бухгалтер, л≥нгв≥ст, програм≥ст, перекладач, ф≥нансист, тощо.

ЂЋюдина-художн≥й образї ¬едучий предмет прац≥ - образи, умови њх побудови.  омпозитор, фотограф, модельЇр, актор, артист оркестру, редактор, скульптор, дизайнер, тощо.

     оли вибираЇш  майбутню профес≥ю, то потр≥бно памТ¤тати таке:

• ЌемаЇ нец≥кавих профес≥й, а Ї прац≥вники, ¤к≥ просто  не любл¤ть своЇњ профес≥њ.ўоб вибрати профес≥ю, треба про нењ багато знати.

• ўоб знайти справу по душ≥, потр≥бно захоплюватис¤ р≥зними справами. «м≥на захоплень - це процес пошуку своЇ≥ профес≥њ.

• ¬ибирати профес≥ю сл≥д самост≥йно ≥ св≥домо.

• ѕрофес≥йна придатн≥сть Ц р≥ч набувна, а не етикетка людини на все житт¤.

• ѕ≥д час обдумуванн¤ майбутнього життЇвого шл¤ху важливо брати до уваги реальну життЇву ситуац≥ю ≥ своњ особист≥ ¤кост≥. ‘ормула правильного вибору : Ђ“реба, зможу, хочуї. ’от≥ти треба дл¤ того, чого зможеш дос¤гти, а могти те, що корисно дл¤ людей.

• ќбдумуванн¤ трудового майбутнього Ц розвТ¤занн¤ задач≥ з багатьма нев≥домими ≥ за  великоњ невизначеност≥ даних. –изикуй, помил¤йс¤, але виправл¤й помилки.

 ¬иб≥р профес≥њ Ц це виб≥р шл¤ху навчанн¤ профес≥њ.

 ѕрактичний психолог - ёл≥¤ —ерг≥њвна ѕогребн¤к